Главное

Поліцейські Прикарпаття здали кров, аби допомогти діткам - Экстренные новости Украина

12:5014 Февраль Киев, Украина

Поліцейські Прикарпаття здали кров, аби допомогти діткам Напередодні Всесвітнього дня онкохворої дитини, який відзначається 15 лютого, працівники ювенальної превенції Прикарпаття зробили свій внесок в одужання маленьких пацієнтів онкогематологічного відділення Івано-Франківської обласної дитячої лікарні, які потребують донорської крові. Таку акцію прикарпатські ювенальні поліцейські проводять вже третій рік поспіль. Цьогоріч до Івано-Франківського обласного центру служби крові з колегами прийшли й нові працівники, які нещодавно на службі в поліції. “Та усі вони добре розуміють, що кров – найцінніше, чим одна людина може поділитися з іншою і як важливо, щоб у лікарні були достатні її запаси для порятунку хворих малюків”, – пишуть правоохоронці.

До теми: мамі та дітям із Калущини, які постраждали від вибуху котла, потрібна допомога Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram! Адвокат ексберкутівців Тамтури та Маринченка, яким інкримінували участь у розстрілі протестуючих на Інститутській у лютому 2014 року та яких у грудні 2019 року обміняли на громадян України, утримуваних бойовиками, заявив, що вони повернулися до Києва. І це далеко не випадковий крок. Перш за все, мене не здивує, якщо обидва ексберкутівці перебувають під озброєною охороною Національної Літопис Галицький “Міністр юстиції Денис Малюська повідомив, що без попередження відвідав Івано-Франківську установу виконання покарань №12 і виявив низку порушень. Водночас він вказав, що в’язниця на «пристойному рівні».

Він повідомив, що ця в’язниця «без фантастичних досягнень, але і без відвертих жахів». «З негативу — відсутні змішувачі та шланги для душу, що потече з труби, за Чому деякі люди тяжіють до накопичення зайвих речей і чому так важко їх позбутися? Не так давно я потрапила на одну з програм особистісного розвитку. І одним із практичних домашніх завдань було таке: за одне прибирання позбутися 100 зайвих речей. Ось тут я і зависла.

Це виявилося неможливою місією для мене. Це при тому, що,             Мій син та я сприймаємо зиму абсолютно по-різному. Я сумую за кучугурами снігу з мого дитинства, за тим відчуттям, коли ти залишаєш в снігу глибокі сліди, за нашестями сніжинок, які, здається, приходять у твоє місто ледь не назавжди, за засніженими вечорами, якими тато вчив мене кататися на ковзанах. Для мого сина сніг – це .