Общество

Цей день в історії Хмельниччини: 22 листопада - Выбор редакции rezonans

12:27 22 Ноябрь Киев, Украина

Цей день в історії Хмельниччини: 22 листопада Від давнини до сьогодення про людей та події.22 листопада 1822 року на затвердження Подільському губернаторові було подано готовий проєктний план забудови Проскурова. На початку літа 1822 року в Проскурові сталось надзвичайне лихо – пожежа, яка повністю знищила майже всі дерев’яні споруди міста, у тому числі й храм Різдва Богородиці. Від вогню не постраждала лише «острівна» частина міста, а от «материкова» частина з єврейськими кварталами вигоріла дощенту. Саме це лихо дало поштовх докорінної перебудови міста.

За розпорядженням виконуючого обов’язки Подільського цивільного губернатора графа Грохольського, до згорілого Проскурова був відряджений губернський землемір Рудлицький з двома повітовими землемірами. За короткий час вони розробили проєктний план забудови міста, позначивши на місцевості рівчаками заплановані квартали, вулиці, провулки, ділянки для забудовників. Ухвалений на місцевому рівні план забудови та доопрацьований у Петербурзі головним містобудівничим імперії архітектором Гесте план забудови Проскурова був затверджений імператором Олександром І. Згідно цього плану на місці згорілого у пожежі храму було заплановане будівництво нового, вже мурованого, собору.

Для складання плану Проскурова В. Рудлицьким та В. Гесте була застосована популярна на той час прямокутно-променева структура планування. За нею місто отримало чіткий поділ на вулиці, вся міська територія була розбита на 31 квартал та 403 садибні ділянки.

Була приблизно збережена структура старої частини міста, й разом з тим заплановане розширення міста у східному (вздовж Летичівської дороги) та південному (вздовж Кам’янецької) напрямках. Ці східно-південні межі міста були окреслені напівкільцем бульвару (нині вул. Гагаріна – Червоноармійська – Свободи). Згідно з планом була визначена інша головна торгова площа міста – Хлібна (нині – квартал із сквером ім.

Т.Шевченка). Також план нормував типи забудови: одним кольором були позначені квартали «под каменные строения», іншим – «под деревянные и прочие строения». До плану були додані збірки проектів типових фасадів будинків, з яких забудовники повинні були вибирати один із варіантів для будівництва. «Зразкові» фасади для міст всієї Російської імперії розробили архітектори В.

Гесте, А. Руска і А. Стасов в 1809-1812 роках та вони були видані окремими альбомами. 22 листопада 1919 року у Зіньківцях від тифу померла видатна українська акторка та оперна співачка Катерина Рубчакова.

У липні 1919 року вона разом з львівським театром гастролювала в Кам’янці-Подільському. У складі трупи було чимало талановитих українських акторів. Окрім Катерини Рубчакової поруч із нею на сцені грав і її чоловік Іван Рубчаков і 16- річна донька Ольга Рубчакова — в майбутньому заслужена артистка України й одна з фундаторів київського театру імені Франка. Гастролі проходили успішно, але наприкінці кам’янецького турне Катерина Рубчакова несподівано захворіла.

Новий Львівський театр переїхав до Проскурова, а акторка змушена була залишитися в приміському селі Зіньківцях у своїх знайомих. Незабаром, відчувши себе краще акторка прибула до Проскурова. У вересні вона зіграла головні ролі у виставах «Пошилися в дурні», «Безталанна», «Дай серцю волю, заведе в неволю». Але хвороба з новою силою здолала Рубчакову.

Театр 30 вересня відбув у Вінницю, а Катерині довелося в Проскурові проститися з чоловіком, донькою, друзями і повернутися до знайомих у Зіньківці. Там, 22 листопада 1919 року, на 39 році життя, талановита акторка померла від тифу. Її поховали на передміському кладовищі Кам'янця-Подільського, яке наприкінці 1950-х роках ліквідували. У 1958 році стараннями доньки Ольги акторку перепохована на Микулинецькому цвинтарі Тернополя.

22 листопада 2012 року на Хмельниччині підписано Меморандум щодо створення першого в Україні енергетичному кластеру. Його підписали представники науки, влади, промислових підприємств, енергозберігаючих і енергогенеруючих компаній. 22 листопада 2013 року у Хмельницькому розпочався Євромайдан. Вдень на головну площу області вийшло трохи більше десяти осіб, не рахуючи журналістів, які прийшли висвітлювати подію. Проте вже з шостої вечора, почали збиратися люди, незважаючи на дощ.

І вже за півгодини на площі нарахували сотню хмельничан. Найактивніші борці за євроінтеграцію розбили кілька наметів поблизу будівлі адміністрації. Підписатися на канал "Є" в Youtube Торік цього дня сайт "Є" підготував під назвою "Імена тисяч вбитих у підвалах Проскурова досі невідомі". У ньому йшлося про те, як у місті Радянська влада приховувала сліди злочинів режиму.  У 1990 році, під час будівельних робіт на перетині вулиці Рибалка (нині Степана Бандери) та проспекту Миру, робочі виявили людські останки. Будівельники роздивились знахідку.

Це були черепи, а на них характерні отвори від куль. Тоді ця подія набула певного резонансну, адже до того останки знаходили в різних частинах Хмельницького. Їх зібрали і віддали на зберігання комунальникам. Згодом у 1991 році сесія міської ради прийняла рішення про перепоховання знайдених останків на військовому кладовищі (по вулиці Кам'янецькій) з пам’ятним знаком «Жертвам репресій».